Опис досвіду роботи вчителя

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ 

З ТЕМИ « ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ »

Кузьміна Ірина Василівна 

вчитель біології

«Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках біології»

«Передати інформацію - це не навчання.

Насамперед треба намагатися довести до того,

щоб кожний сам думав та робив усе сам»

Картер Вудсон

Актуальність проблеми

Робота вчителя є безперервним пошуком таких методів і прийомів , форм і засобів навчання , які сприяли б успішному навчанню учнів. Кожна людина хоче бути успішною і щасливою, комфортно себе відчувати в усіх життєвих ситуаціях: і в навчанні, і в трудовій діяльності. Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості творчої, конкурено спроможної, здатної самостійно здобувати знання і застосовувати їх, приймати нестандартні рішення. Завдання педагога – допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання.

Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Пошук метоів навчання , що підсилювали б активність процесу навчання , призводить до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів , самостійної роботи , творчих завдань .

Традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли , наприклад , вона відповідає біля дошки. Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і до навчання загалом, енергія знаходить вхід у порушенні дисципліни тощо… 

Тому обрана мною тема є актуальною на сьогодні, оскільки викладання біології , з врахуванням особливостей даного предмету , являє собою найбільш сприятливу сферу ля застосування активних методів навчання. Це дає можливість розширити можливості учнів щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок , їх застосування у практичній діяльності , сприяють розвитку інтелектуальних здібностей. 

Обгрунтування досвіду

Спроби класифікації інтерактивних методів навчання різноманітні: Л. Н. Вавилова, Т.Н. Добриніна, Е.Я. Голант, О. А. Голубкова, В. В. Гузєв та ін.

В.В. Ніколін, Г.С. Кулініч класифікують ігрові інтерактивні методи навчання за функціями: ігри з правилами ( настільні, рухливі, комп’ютерні ); творчі ігри (ролеві, ігри-змагання, комп’ютерні). За дидактичними цілями виділяють ігри, спрямовані на вивчення нового матеріалу; ігри, спрямовані на перевірку знань; ігри, метою яких є закріплення і узагальнення пройденого матеріалу.

О.А. Голубкова, А.Ю.Прилепо класифікують інтерактивні методи навчання на основі їх комунікативних функцій, розділяючи їх на 3 групи: дискусійні методи (діалог, групова дискусія, припрацювання та аналіз життєвих ситуації); ігрові методи (дидактичні ігри, творчі ігри, в тому числі ділові, рольові ігри, організаційно діяльні сні ігри, контрігри); психологічні група інтерактивних методів (сенситивний і комунікаційний тренінг, емпатія).

Т. С. Паніна, Л. Н. Вавилова класифікують інтерактивні методи навчання на три групи: дискусійні (діалог, групова дискусія, розбір ситуацій з практики); ігрові (дидактичні творчі ігри, в тому числі ділові, рольові ігри, організаційно діяльнісні ігри); тренінгові (комунікативні тренінги, тренінгисензитивності).

Нажаль, ні одна із цих класифікацій не відбиває такої особистісної функції, як самореалізація особистості. Тому всі інтерактивні методи навчання розділені на три великі групи на основі середовищ взаємодії: учень – учень – вчитель, учень – комп’ютер – вчитель, учень – навчальний підручник – вчитель.

В середовищі «учень – учень – вчитель» пропонують виділити ігрові та неігровіі нтерактивні методи навчання.

Імітаційні методи активного навчання також діляться на ігрові й неігрові. До ігрових - проведення ділових ігор, ігрового проектування й т.п., а до неігрових - аналіз конкретних ситуацій, рішення ситуаційних завдань й інших. 

Методи активного навчання можуть використатися на різних етапах навчального процесу:

1 етап - первинне оволодіння знаннями. Це можуть бути проблемна лекція, евристична бесіда, навчальна дискусія й т.д.

2 етап - контроль знань (закріплення), можуть бути використані такі методи як колективна розумова діяльність, тестування й т.д.

3 етап - формування професійних умінь, навичок на основі знань і розвиток творчих здатностей, можливе використання модельованого навчання, ігрові й не ігрові методи.

На рисунку визначені найбільш популярні.

Рис.1.1. Універсальні методи інтерактивного навчання. 

Технології колективно-групового навчання передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього колективу.

Різновидом загально групового обговорення є технологія“Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

"Незакінчені речення." як прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення впальних і дей, порівнювати їх з іншими. 

"Мозковий штурм" досить відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми.

"Навчаючи – учусь" використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Аналіз ситуації потрібен там, де зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

"Вирішення проблем" або "Дерево рішень" як метод ставлять за мету навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення, допомагають дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Ділова гра, як метод активного навчання, є одним з найбільш ефективних активних методів. Педагогічна суть ділової гри - активізувати мислення учнів, підвищити самостійність, внести дух творчості в навчання, спонукати до самоствредження і саморозвитку.

Дискусійні методи відомі зі стародавності й були особливо популярні в середні століття (диспут як форма пошуку істини). Предметом дискусії можуть бути не тільки змістовні проблеми, але й моральні, а також між особистісні відносини самих учасників групи. Ці методи, як правило, несуть ще й важливий виховний зміст.

Серед технологій опрацювання дискусійних питань розрізняють такі:

- Займи позицію. Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення.

- Зміни позицію. Така технологія є подібною до попередньої. Вона також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання.

- Неперервна школа думок (Нескінчений ланцюжок). Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

- Дискусія. Дискусія – це широке публічне створення якось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

- Мозковий штурм (мозкова атака, брейнсторминг) - широко вживаний спосіб продукування нових ідей для вирішення наукових і практичних проблем. Його мета -- організація коллективної розумової діяльності по пошуку нетрадиційних шляхів рішення проблем.

Таким чином, використання в навчальній діяльності розглянутих інтерактивних методів навчання сприяє формуванню ключових компетентностей учня, значно підвищує якість навчання і являється важливою "рушійною силою" загального розвитку

Використання інтерактивних методів на уроках біології

На своїх уроках я намагаюсь користуватися активними методами роботи, тому що активність – це психічна якість, риса характеру людини, яка виражається в посиленій діяльності. Ця якість не вроджена і не постійна, а може динамічно розвиватися, прогресувати і регресувати під впливом сім´ї, школи, праці, товаришів та інших соціальних факторів. Найголовніше, що на кожному уроці необхідна пізнавальна активність, а вона залежить тільки від учителя, від його уміння активізувати учнів. Активні методи спонукають до старанного навчання. При активних методах всі на уроці працюють інтенсивно, з цікавістю та бажанням: слухають – думаючи, спостерігають – думаючи, читають – думаючи, виконуютьзавдання – думаючи… Головне, що активні методи допомагають старанності всіх учнів: сильним, кмітливим, допитливим, слабким, безвільним, ледачим…

То ж використовую такі інтерактивні методи: 

Рольові ігри; 

Семінари; 

Усний журнал; 

Тренінги; 

Уроки – подорожі; 

Прес – конференції; 

Презентації творчих робіт; 

Робота в групах та парах; 

Створення проблемних ситуацій; 

Складання та розгадування кросвордів, ребусів; 

Брейн – ринги; 

Мозковий штурм; 

Капелюх дискусія «за» і «проти»; 

Ігрові методи; 

Знайди помилку… 

Використовуючи інтерактивне навчання на уроках біології, я переконалася, що воно дає позитивний результат, адже роботу можна урізноманітнити моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Ще В.Сухомлинський писав: “Не потерять на уроке ни одной минуты, ни одного мгновения без активного умственного труда – что может быть глупее в таком тонком деле, как воспитание человека”. Пізніше він писав, що саме активні методи роботи допомагають не просто слухати і думати на уроці, але ще щось і робити. Завдяки активним методам роботи досягається уміння пробуджувати в серцях і розумах дітей інтелектуальне відчуття радості пізнання навколишнього середовища. Бо світ навколо дитини – це світ природи з безмежним багатством явищ і невичерпною красою. В природі вічне джерело дитячого розуму.

Щоб інтерактивне навчання було ефективним, на своїх уроках я використовую наступні прийоми:

- даю завдання дітям для попереднього підготування: прочитати, продумати;

- відбираю до уроку такі інтерактивні вправи, які б дали «ключ» для освоєння теми;

- під час виконання самих вправ даю учням час подумати над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;

- на одному занятті використовую одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

- дуже важливим є проведення глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми;

- проводжу швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Я вважаю, що кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху.

Інтерактивне навчання біології здійснюється на моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми відбувається поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а також реалізується диференційований підхід до змісту і темпу вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою. Порівняно з традиційними уроками вивільняється багато часу, який можна використовувати для розвитку комунікативних навичок учнів, вміння вести дискусії, аналізувати інформацію, працювати в групах, знаходити додаткову інформацію з теми, створювати проекти, презентації. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень. Сутність інтерактивної методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів, безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.

Дуже важливо не просто розповісти, звично „відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Адже швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція:“Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.”

На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запис або наочність. Тобто, використання інтерактивних технологій забезпечує наочне подання інформації, яка в такому випадку краще засвоюється і перетворює процес навчання на цікавий інтерактивний діалог.

Методика застосування інтерактивних методів на уроках біології

"Мозковий штурм" Наприклад, пiд час вивчення теми "Постава та профілактика її порушень" (Бiологiя людини, 8-9 класи ) ставимо проблему: що є причиною викривлення хребта чи порушення ходи у деяких людей. Дiти пропонують свої варіанти розв'язання: "важкi сумки на плечах", "м'яке ліжко", "низькі парти", "неповноцінне харчування", "скривлена поза пiд час виконання письмових вправ", "переповнений автобус", "важка фiзична робота", "високi підбори", "вузьке взуття "…

Прививченні теми "Порушення зору. Гігієна зору (Біологія людини, 8-9класи) розглядаємо таке питання: багато людей мають проблеми iз зором. Які причини порушень ви можете назвати? Учнi пропонують такі відповіді: "читання в лiжку", "якщо батьки мають поганий зiр, то й у дiтей вінт акож поганий ', "читання у транспорті", "нерацiональне харчування ", "погане освітлення робочогомiсця", "дрiбний шрифт", "перегляд телепередач близько від екрана", "через велику кiлькiсть творів, що задають додому", "мала відстань від очей до книжки".

Технологія "Мікрофон". Так пiд час вивчення теми "Будова клітин прокарiотiв" (Бiологiя, 10-й клас), можна запропонувати запитання: - які складові містять рослинні i твариннi клiтини? (Для виконання цього завдання потрібно тільки перерахувати компоненти клітин: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, пластиди тощо.) 

Під час вивчення теми "Поняття про середовища існування, шляхи пристосування до нього органiзмiв" (Загальна бiологiя, 11-й клас). Для визначення рiвня компетентностi учням пропонується використовуючи знання, здобуті у попереднiх класах, назвати одне iз середовищ iснування та вказати, як певний органiзм адаптувався до нього (водне - риби мають тiло, вкрите слизом; наземно-повiтряне - птахи та ссавці мають легенi... ).

Методика "Рішення ситуаційних задач"

Наприклад, пiд час вивчення теми "Спадковiстьi мінливість організмів"( Бiологiя, 11-й клас) пропонується розв'язати таку проблему: до медико-генетичної лабораторiї звернулися працівники суду за консультацією. Розглядається справа про стягнення аліментів і необхідно встановити батъківство громадянина Х. Проведено необхiднi дослідження встановлено, що у матері І група крові, у дитини - II, у громадянина Х - IІІ. Ви як експерт, виступаєте в судi i пояснюєте, чи може бути цей чоловік батьком дитини. 

Технологiя "Мозаїка". Пiд час вивчення теми "Життя в палеозойську еру" ( Бiологія, 11-й клас) перед учнями стоїть завдання - виявити ускладнення в будовi та процесах життєдiяльностi органiзмiв, що дали змогу органiзмам завоювати суходiл та деякий час панувати на ньому. Класоб'єднується у 4 експертнiгрупи. Перша виявляєвдосконалення, щовиникли у вищихспорових та голонасiнних; друга - у комах; третя - земноводних; четверта - у плазунів. 

Технологія"Діалог". Вивчаючи тему "Взаємозв'язки організмів в екосистемах ( 11- й клас) для осмислення об'єктних зв'язкiв i взаємозалежності у вивченому матеріалі учням пропонується виконати завдання. 

l-ша група. Відомо, що джмелi запилюють конюшину. Вони живугь у нірках пiд землею. Який зв'язок існує мiж конюшиною, джмелями та мишами? 

2-га група. Вiдомо, що восьминоги живляться раками-самітникаии. Досить часто на черепашках, де оселилися раки, живуть актинії. Який взаємозв'язок існує мiж цими організмами? 

3-тя група. Взимку мишi та зайці об'їдаютъ кору мололодих плодових дерев. Якi взаємозв'язки властивi цим органiзмам? 

4-та група. Kapaci є травоїдними тваринами, щуки - хижаками. Який iснує взаємозв'язок між водорослями, карасями та щукою?

5-та група. Коти полюють на пацюкiв, якi можуть розносиги збудника чуми. Які взаємозв’язки виникають мiж людиною та зазначенимит варинами? 

6-та група. Велика бiла чапля живиться рибою та водними безхребетними. Якi взаємозв’язки виникають мiж корюшкою (риба), чаплею та безхребетними? 

Ведуча педагогічна ідея 

Ми, вчителі, беремо на себе відповідальність за тих, кого навчаємо і виховуємо. Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель може особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. 

Усім добре відомі професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і зцілителя Сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності?

Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні - всебічному розвитку і становленню особистості. Розглядаючи інтерактивні технології, як інноваційні, треба пам'ятати, що будь-яка педагогічна технологія, буде недієвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія – одне, а реалізація її на практиці – зовсім інше, адже несе відбиток особистості, ментальності інтелекту конкретного вчителя.

Я вважаю , що застосування інтерактивних методів навчання на моїх уроках є ефективним , адже в процесі діяльності мої учні :

- застосовують на практиці вміння , навички , отримані на уроці;

- пояснюють свою точку зору, намагаються відстоювати її;

- ведуть діалог , уміють слухати опонента; 

- розвивають уміння фантазувати , контактувати з іншими; 

- синтезують уміння і навички . 

Прогнозування результатів

Я впевнена, що під час переходу до інтерактивних форм навчання в біології змінюєтьсяна самперед ставлення дітей до предмета, приводиться в дію основний закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування - практичне застосування. Ефективність засвоєннязнань залежить від активності учасників процесу навчання. Цей принцип найкраще спрацьовує при введенні інтерактивних форм навчання на уроках біології. Адже коли учень не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу свою точку зору - ось це і є найголовніша мета інтерактивного навчання. Набагато важливіше навчити учнів мислити, аналізувати, робити висновки, ніж просто розповісти їм новий матеріал.

Інтерактивне навчання – це навчання, занурене у спілкування між учасниками навчально-виховного процесу, в основі якого лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем. Інтерактивні методипо требують застосування учнями складних умінь і навичок: дискутувати, висловлювати свою позицію, працювати в групі тощо. В інтерактивному навчанні найчастіше використовуються методи презентації, демонстрації, зворотного зв’язку, обговорення в малих групах, планування подальших дій.

Найважливіша особливість інтерактивного навчання в тому, що процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності. Група по відношенню до кожного її члена є мікрокосмосом (суспільством у мініатюрі), який відбиває весь зовнішній світ. 

В результаті аналізу інтерактивних методів я дійшла до висновку, що необхідно якомога частіше використовувати різні інтерактивні вправи як під час вивчення нового матеріалу, так і при його закріпленні чи повторенні.

Показником ефективності використання інтерактивних методів навчання є навчальна успішність, тобто підсумкова оцінка кожного з учнів. 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Берегова А. Б. Інтерактивні технології навчання як один із засобів формування системи біологічних знань учнів / Анна Берегова // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2008. – № 28. – С. 19-20 : ілюстр., табл.

2. Боганець Н. П. Інтерактивні технології на уроках біології та в позаурочній діяльності / Н. П. Боганець // Біологія : наук.-метод. журн. – 2006. – № 17-18. – С. 31-34.

3. Богданова О. К. Інноваційні підходи до викладання біології : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 128 с. – (Бібліотека журналу „Біологія” ; вип. 9).

4. Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 80 с. – (Бібліотека журналу „Біологія”; вип. 1(1)).

5. Брижевич Г. М. Інтерактивні форми навчання на уроках біології / Г. М. Брижевич // Біологія : наук.-метод. журн. – 2007. – № 19-21. – С. 27-32.

6. Войтенко Т. Н. Застосування інтерактивних технологій на уроках біології / Тетяна Войтенко // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2009. – № 25. – С. 18-19.

7. Гаврилюк О. О. Формування екологічного мислення і свідомості учнів шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання/ О. О. Гаврилюк // Біологія : наук.-метод. журн. – 2012. – № 7. – С. 7-11.

8. Жирська Г. Я. Інноваційні методи навчання в процесі вивчення біології // Загальна методика навчання біології : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. І. В. Мороза. – К. : Либідь, 2006. – С. 276-284.

9. Інтерактивне навчання / авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко // Біологія. Хімія : газ. для вчителів біології. – 2004. – № 13. – Вкладка. Бібліотечка „Шкільного світу”. – С. 1-16